1. Орфографічний словник української мови

спутувати

спу́тувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спутувати — -ую, -уєш, недок., спутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. 2》 Зв'язувати комусь руки, ноги; скручувати. || перен. Обмежувати кого-небудь у чомусь, позбавляти свободи дій. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спутувати — СПУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́ТАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. Хмельницький спутав свойого [свого] коня і пустив його пастися на полянці (І. Словник української мови у 20 томах
  3. спутувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (перев'язуючи чим-небудь, позбавляти свободи рухів), В'ЯЗАТИ, МОТУЗУВА́ТИ рідко; СПУ́ТУВАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ (руки, ноги); СКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (туго). — Док. Словник синонімів української мови
  4. спутувати — СПУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. Хмельницький спутав свойого [свого] коня і пустив його пастися на полянці (Фр. Словник української мови в 11 томах