1. Орфографічний словник української мови

спухлий

спу́хлий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спухлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до спухнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спухлий — СПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до спу́хнути. Очі його, сухі й гарячі між червоних, спухлих від сліз повік, дивились тепер гостро вперед (Ю. Смолич); Переляканий староста, спухлий від сну чоловік з хворим серцем, прочитав по списку прізвища (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. спухлий — СПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до спу́хнути. Очі його, сухі й гарячі між червоних, спухлих від сліз повік, дивились тепер гостро вперед (Смолич, Світанок.. Словник української мови в 11 томах