1. Орфографічний словник української мови

співбесідниця

співбе́сі́дниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співбесідниця — -і. Жін. до співбесідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співбесідниця — СПІВБЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до співбе́сі́дник. Співбесідниця студента була запеклим прихильником найтісніших зв'язків літературного сюжету з життям (Ю. Смолич); Ставши біля мармурової колони, Яніна якийсь час непомітно спостерігала співбесідниць (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  3. співбесідниця — СПІВБЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до співбе́сі́дник. Співбесідниця студента була запеклим прихильником найтісніших зв’язків літературного сюжету з життям (Смолич, Розм. з чит., 1953, 170); Ставши біля мармурової колони, Яніна якийсь час непомітно спостерігала співбесідниць (Жур., Вечір.., 1958, 247). Словник української мови в 11 томах