співвласник

співвла́сник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співвласник — [сп'іўвласниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  2. співвласник — -а, ч. Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співвласник — СПІВВЛА́СНИК, а, ч. Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь. – Якщо ти вийдеш заміж за багатого чоловіка, то він стане не тільки співвласником фірми на твоїй частині спадщини, а внесе і свій капітал... (Ф. Словник української мови у 20 томах
  4. співвласник — Співвла́сник, -ка, -кові; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. співвласник — СПІВВЛА́СНИК, а, ч. Людина, що володіє чим-небудь разом із кимсь. — Якщо ти вийдеш заміж за багатого чоловіка, то він стане не тільки співвласником фірми на твоїй частині спадщини, а внесе і свій капітал… (Бурл. Словник української мови в 11 томах
  6. співвласник — рос. совладелец власник частини майна, цінностей, друга частина яких належить іншим власникам. Eкономічна енциклопедія