1. Орфографічний словник української мови

співмешканець

співме́шканець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співмешканець — -нця, ч. Той, хто мешкає з ким-небудь в тій самій квартирі, кімнаті тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співмешканець — СПІВМЕ́ШКАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто мешкає з ким-небудь в тій самій квартирі, кімнаті і т. ін; сусід. Сергій був далекий і від Лариси, і від співмешканців по кімнаті, і від людей, з якими працював на домні (О. Словник української мови у 20 томах