співумисниця

співуми́сниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співумисниця — -і, книжн. Жін. до співумисник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співумисниця — СПІВУМИ́СНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до співуми́сник. Словник української мови у 20 томах
  3. співумисниця — СПІВУМИ́СНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до співуми́сник. Словник української мови в 11 томах