співумисниця
співуми́сниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співумисниця — -і, книжн. Жін. до співумисник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- співумисниця — СПІВУМИ́СНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до співуми́сник. Словник української мови у 20 томах
- співумисниця — СПІВУМИ́СНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до співуми́сник. Словник української мови в 11 томах