співумисниця

СПІВУМИ́СНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до співуми́сник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співумисниця — співуми́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. співумисниця — -і, книжн. Жін. до співумисник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співумисниця — СПІВУМИ́СНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до співуми́сник. Словник української мови у 20 томах