співучениця

співучени́ця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співучениця — -і, рідко. Жін. до співучень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співучениця — СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співу́чень. Вона почувала міць свого хисту, свій дужий голос, завдяки якому вона посіла майже перше місце серед співучениць по консерваторії (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
  3. співучениця — СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співу́чень. Словник української мови в 11 томах