1. Словник української мови у 20 томах

співучениця

СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко.

Жін. до співу́чень.

Вона почувала міць свого хисту, свій дужий голос, завдяки якому вона посіла майже перше місце серед співучениць по консерваторії (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співучениця — співучени́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. співучениця — -і, рідко. Жін. до співучень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співучениця — СПІВУЧЕНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до співу́чень. Словник української мови в 11 томах