спізнення
спі́знення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спізнення — -я, с. Дія за знач. спізнитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спізнення — СПІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія за знач. спізни́тися. Щоночі приходили відомості про великі замети, про спізнення залізниць [поїздів] (І. Франко); Їх ждала велика одповідальність за спізнення (І. Нечуй-Левицький); Надійка зрозуміла, що йому не подобаються її спізнення (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
- спізнення — Спі́знення, -ння; -нення, -нень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спізнення — СПІ́ЗНЕННЯ, я, с. Дія за знач. спізни́тися. Щоночі приходили відомості про великі замети, про спізнення залізниць [поїздів] (Фр., IV, 1950, 45); Їх ждала велика одповідальність за спізнення (Н.-Лев., IV, 1956, 263); Надійка зрозуміла, що йому не подобаються її спізнення (Коз., Листи.., 1967, 144). Словник української мови в 11 томах