спішування
спі́шування
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спішування — -я, с. Дія за знач. спішувати і спішуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спішування — СПІ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спі́шувати і спі́шуватися. Вдень Суворов об'їжджав полки, перевіряючи, як іде підготовка техніки до штурму, практична посадка й висадка десантів, спішування кавалеристів на випадок, якщо під час атаки їм доведеться брати участь у пішому строю (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- спішування — СПІ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спі́шувати і спі́шуватися. Вдень Суворов об’їжджав полки, перевіряючи, як іде підготовка техніки до штурму, практична посадка й висадка десантів, спішування кавалеристів на випадок... Словник української мови в 11 томах