1. Орфографічний словник української мови

сп'янілий

сп'яні́лий 2

прикметник

який сп'янів

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сп'янілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до сп'яніти. 2》 у знач. прикм.Який сп'янів. || Який виражає сп'яніння (про посмішку, очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сп'янілий — СП'ЯНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до сп'яні́ти. Сп'янілий від меду й олу [пива], він все ходив по хижі (С. Скляренко); Від слави вірної сп'янілий, Ти [Наполеон] йшов, валив міцне, слабе, І стало під кінець несила Самій землі носить тебе (М. Словник української мови у 20 томах
  3. сп'янілий — ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил. Словник синонімів української мови