старообрядник
старообря́дник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старообрядник — СТАРООБРЯ́ДНИК, а, ч., рел. Те саме, що старообря́дець. Словник української мови у 20 томах
- старообрядник — -а, ч., рел. Те саме, що старообрядець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старообрядник — СТАРОВІ́Р рел. (послідовник старої віри), СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, СТАРООБРЯ́ДНИК. Видно, довго бродив в тайгових глибинах змучений і пристрасний старовір (О. Довженко); Ріденька козляча борідка робила його схожим на старообрядця (Ю. Бедзик); Секта старообрядників. Словник синонімів української мови
- старообрядник — СТАРООБРЯ́ДНИК, а, ч., рел. Те саме, що старообря́дець. Словник української мови в 11 томах