старообрядник

Значення в інших словниках

1. старообрядник — старообря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. старообрядник — СТАРООБРЯ́ДНИК, а, ч., рел. Те саме, що старообря́дець. Словник української мови у 20 томах
3. старообрядник — -а, ч., рел. Те саме, що старообрядець. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старообрядник — СТАРОВІ́Р рел. (послідовник старої віри), СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, СТАРООБРЯ́ДНИК. Видно, довго бродив в тайгових глибинах змучений і пристрасний старовір (О. Довженко); Ріденька козляча борідка робила його схожим на старообрядця (Ю. Бедзик); Секта старообрядників. Словник синонімів української мови