староцерковний

староцерко́вний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. староцерковний — СТАРОЦЕРКО́ВНИЙ, а, е. Пов'язаний з православною церквою, релігією, богослужінням. Звукові образи наших предків, староцерковна музика (ірмологіони, одноголосна музика та партесні співи) – то одна музична ріка зі струмками кобзарської думи, народними піснями... (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах