старт

старт

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старт — [старт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. старт — Початок Словник чужослів Павло Штепа
  3. старт — СТАРТ, у, ч. 1. Початковий момент спортивних змагань. У бігу на коротку дистанцію дуже важливу роль відіграє старт (з наук.-попул. літ.); [Фотографи (перехоплюють фізкультурника):] Стривайте, коли початок кросу? [Фізкультурник:] Старт рівно в два (І. Словник української мови у 20 томах
  4. старт — -у, ч. 1》 Початковий момент спортивних змагань. || перен. Початок чого-небудь. || Початковий момент зльоту літального апарата. || Сигнал про початок спортивного змагання або зльоту літального апарата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. старт — (англ. start) 1. Момент початку спортивних змагань з бігу, плавання тощо; момент зльоту літака, космічного корабля. 2. Місце (лінія, пункт), з якого починається змагання; місце початку руху літального апарата, космічного корабля. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. СТАРТ — (START, Strategic Armaments Reduction Talks, Переговори у справі скорочення стратегічних озброєнь) розпочалися 1982 між СРСР та США, були продовженням переговорів про скорочення озброєнь ОСО-I, ОСО-II; закінчилися підписанням амер.-рос. Універсальний словник-енциклопедія
  7. старт — СТАРТ, у, ч. 1. Початковий момент спортивних змагань. У бігу на коротку дистанцію дуже важливу роль відіграє старт (Наука.., 3, 1967, 42); [Фотографи (перехоплюють фізкультурника):] Стривайте, коли початок кросу? [Фізкультурник:] Старт рівно в два (Коч. Словник української мови в 11 томах
  8. старт — рос. старт 1. Момент початку чогось (спортивних змагань, запуску машини). 2. Переносно — початкова стадія якоїсь справи. Eкономічна енциклопедія