1. Орфографічний словник української мови

старійшина

старі́йшина

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старійшина — [стар’ійшиена] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. старійшина — СТАРІ́ЙШИНА, и, ч. 1. Голова первісної общини, який обирався із числа старших і впливових її членів. Родова община управлялась виборними старійшинами, які розбирали суперечки між родичами, керували поділом орної землі між сім'ями (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. старійшина — -и, ч. 1》 Голова первісної общини, який обирався з числа старших і впливових її членів. 2》 Найстаріший та найавторитетніший член якого-небудь товариства, колективу, об'єднання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старійшина — СТАРІ́ЙШИНА, и, ч. 1. Голова первісної общини, який обирався із числа старших і впливових її членів. Родова община управлялась виборними старійшинами, які розбирали суперечки між родичами, керували поділом орної землі між сім’ями (Іст. Словник української мови в 11 томах