1. Орфографічний словник української мови

стеблик

сте́блик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стеблик — СТЕ́БЛИК, а, ч. Зменш. до стебло́ 1, 2. Він тримав у замурзаних землею руках якийсь в'ялий стеблик (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  2. стеблик — -а, ч. Зменш. до стебло 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стеблик — СТЕ́БЛИК, а, ч. Зменш. до стебло́ 1, 2. Він тримав у замурзаних землею руках якийсь в’ялий стеблик (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 69). Словник української мови в 11 томах