1. Орфографічний словник української мови

стовбурина

стовбури́на

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовбурина — СТОВБУРИ́НА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сто́вбур 1. От він злазити почав, Сповз на стовбурину... Враз собака загарчав І вхопив штанину (Г. Бойко); Цілющий теплий сік напоїв сухе коріння і потік по стовбурині (Н. Забіла). 2. Один стовбур (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  2. стовбурина — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що стовбур 1). 2》 Один стовбур (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стовбурина — СТОВБУРИ́НА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сто́вбур 1. От він злазити почав, Сповз на стовбурину… Враз собака загарчав І вхопив штанину (Бойко, Билиці.., 1958, 5); Цілющий теплий сік напоїв сухе коріння і потік по стовбурині (Забіла, У.. світ, 1960, 140). 2. Один стовбур (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  4. стовбурина — Стовбурина, -ни ж. Одинъ стволъ растенія. Словник української мови Грінченка