стовбурина
СТОВБУРИ́НА, и, ж., розм.
1. Те саме, що сто́вбур 1.
От він злазити почав, Сповз на стовбурину... Враз собака загарчав І вхопив штанину (Г. Бойко);
Цілющий теплий сік напоїв сухе коріння і потік по стовбурині (Н. Забіла).
2. Один стовбур (у 1 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стовбурина — стовбури́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стовбурина — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що стовбур 1). 2》 Один стовбур (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стовбурина — СТОВБУРИ́НА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сто́вбур 1. От він злазити почав, Сповз на стовбурину… Враз собака загарчав І вхопив штанину (Бойко, Билиці.., 1958, 5); Цілющий теплий сік напоїв сухе коріння і потік по стовбурині (Забіла, У.. світ, 1960, 140). 2. Один стовбур (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
- стовбурина — Стовбурина, -ни ж. Одинъ стволъ растенія. Словник української мови Грінченка