стоянок

стояно́к 1

іменник чоловічого роду

стояк

стояно́к 2

іменник чоловічого роду

глечик

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоянок — див. підпора Словник синонімів Вусика
  2. стоянок — СТОЯНО́К¹, нка́, ч. Зменш.-пестл. до стоя́н. СТОЯНО́К², нка́, ч. Те саме, що стояне́ць. – А де ти стоянки поставила? – Навіщо тобі? – Сиру хочеться! (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  3. стоянок — I -нка, ч. Зменш.-пестл. до стоян. II -нка, ч. Те саме, що стоянець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стоянок — СТОЯНО́К¹, нка́, ч. Зменш.-пестл. до стоя́н. СТОЯНО́К², нка́, ч. Те саме, що стоя́нець. — А де ти стоянки поставила? — Навіщо тобі? — Сиру хочеться! (Вишня, І, 1956, 157). Словник української мови в 11 томах
  5. стоянок — Стоянок, -нка м. 1) ум. отъ стоян. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 22. Словник української мови Грінченка