1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стоянок

стояно́к

I -нка, ч.

Зменш.-пестл. до стоян.

II -нка, ч.

Те саме, що стоянець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоянок — стояно́к 1 іменник чоловічого роду стояк стояно́к 2 іменник чоловічого роду глечик Орфографічний словник української мови
  2. стоянок — див. підпора Словник синонімів Вусика
  3. стоянок — СТОЯНО́К¹, нка́, ч. Зменш.-пестл. до стоя́н. СТОЯНО́К², нка́, ч. Те саме, що стояне́ць. – А де ти стоянки поставила? – Навіщо тобі? – Сиру хочеться! (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. стоянок — СТОЯНО́К¹, нка́, ч. Зменш.-пестл. до стоя́н. СТОЯНО́К², нка́, ч. Те саме, що стоя́нець. — А де ти стоянки поставила? — Навіщо тобі? — Сиру хочеться! (Вишня, І, 1956, 157). Словник української мови в 11 томах
  5. стоянок — Стоянок, -нка м. 1) ум. отъ стоян. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 22. Словник української мови Грінченка