стрекало

стрека́ло

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрекало — СТРЕКА́ЛО, а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.). Компонентом поховального інвентаря також виступають атрибути влади – так звані клейноди: кам'яні сокири, булави, дерев'яні посохи та жезли, стрекала з бронзовими вістрями, металева зброя (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. стрекало — -а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стрекало — СТРЕКА́ЛО, а, с., розм. Гострий колючий предмет (острога, жало і т. ін.). Словник української мови в 11 томах