1. Орфографічний словник української мови

стрекач

стрека́ч

іменник чоловічого роду

вживається у складі фразеологізму

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрекач — СТРЕКА́Ч, а́, ч. Словник української мови у 20 томах
  2. стрекач — да́ти стрекача́, фам. Швидко втекти. Дуга хотів дати стрекача та відчув, що мішок з місця не пускає (І. Сочивець). Фразеологічний словник української мови
  3. стрекач — СТРЕКА́Ч, а́, ч.: ◊ Задава́ти (зада́ти) стрекача́ — втікати, швидко зникати. [Деревіцький:] Як почали [пани] задавать стрекача: хто в город, хто в другу губернію, хто за гряницю [границю], то хіба не мусило у мужиків скластись переконання, що їх бояться?.. (Кроп., IV, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах