стриміння

стримі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стриміння — СТРИМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стримі́ти 1. Словник української мови у 20 томах
  2. стриміння — -я, с. Дія за знач. стриміти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стриміння — СТРИМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стримі́ти 1. Несеш, як пісню, почуття своє, Проходячи повільно під склепінням, Де Спаська вежа рвучко постає Шпилів і стріл завихреним стримінням (Бажан, Роки, 1957, 225). Словник української мови в 11 томах