1. Словник української мови в 11 томах

стриміння

СТРИМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стримі́ти 1.

Несеш, як пісню, почуття своє, Проходячи повільно під склепінням, Де Спаська вежа рвучко постає Шпилів і стріл завихреним стримінням (Бажан, Роки, 1957, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стриміння — стримі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. стриміння — СТРИМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стримі́ти 1. Словник української мови у 20 томах
  3. стриміння — -я, с. Дія за знач. стриміти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови