стрих

Значення в інших словниках

1. стрих — Стрих: — горище [13;18;20;51,I-IV,XII] — горище, стріха [52] Словник з творів Івана Франка
2. стрих — СТРИХ, а, ч., діал. Горище. Потім підняла [молодиця] з землі драбину й приставила до стриха. Вилізла нагору й по хвилі побачив Славко на стриху світло (Л. Мартович); У хаті поралася Ганна. Давала всьому лад. Це тут поставити, а те там, це занести на стрих, те до комори (А. Крушельницький). Словник української мови у 20 томах
3. стрих — стрих горище, піддашшя (м, ср, ст)||бойдек Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. стрих — -у, ч., діал. Горище. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стрих — ГОРИ́ЩЕ (приміщення між стелею й покрівлею), ПІДДА́ШШЯ розм., ПІД діал., СТРИХ діал., ГОРА́ діал., ПО́ДРА (ПО́ДРЯ) діал. Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі,.. кублилися його голуби (Ю. Словник синонімів української мови
6. стрих — СТРИХ, а, ч., діал. Горище. Потім підняла [молодиця] з землі драбину й приставила до стриха. Вилізла нагору й по хвилі побачив Славко на стриху світло (Март., Тв., 1954, 291); У хаті поралася Ганна. Давала всьому лад. Словник української мови в 11 томах
7. стрих — Стрих, -ха м. = стрихіль. Желех. Словник української мови Грінченка