стріловержець

стрілове́ржець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стріловержець — СТРІЛОВЕ́РЖЕЦЬ, жця, ч., поет. Той, хто кидає стріли (у 1 знач.) (в античній міфології – епітет Аполлона). [Гелен:] Я сказав: “цар Ономай образив Аполлона, засватавши пророчицю його і не спитавши згоди стріловержця, і бог за те свій гнів йому прорік устами віщими Кассандри ..” (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  2. стріловержець — -жця, ч., поет. Той, хто кидає стріли (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стріловержець — СТРІЛОВЕ́РЖЕЦЬ, жця, ч., поет. Той, хто кидає стріли (у 1 знач.) (в античній міфології — епітет Аполлона). [Гелен:] Я сказав: «цар Ономай образив Аполлона, засватавши пророчицю його і не спитавши згоди стріловержця... Словник української мови в 11 томах