1. Орфографічний словник української мови

стрілок

стріло́к

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрілок — Стрілець Словник чужослів Павло Штепа
  2. стрілок — СТРІЛО́К, лка́, ч., рідко. Те саме, що стріле́ць. У володінні цією зброєю [луком із стрілою] скіфи досягали особливої майстерності і славилися як неперевершені стрілки (з наук. літ.); Начальник французького гарнізону спішно відрядив взвод стрілків для наведення порядку (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. стрілок — -лка, ч., рідко. Те саме, що стрілець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрілок — СТРІЛО́К, лка́, ч., рідко. Те саме, що стріле́ць. У володінні цією зброєю [луком із стрілою] скіфи досягали особливої майстерності і славилися як неперевершені стрілки (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах