1. Орфографічний словник української мови

стріпонути

стріпону́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стріпонути — СТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. 1. кого, що і без прям. дод. Підсил. до стріпну́ти. Вона кокетливо стріпонула волоссям (Ю. Шовкопляс); Франко слухав, мрійними, холоднуватими очима дивився перед себе. Словник української мови у 20 томах
  2. стріпонути — -ну, -неш, док., однокр. 1》 перех. і неперех. Підсил. до стріпнути. 2》 перех., перен. Вивести зі стану спокою, активізувати когось; збудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стріпонути — СТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. 1. перех. і неперех. Підсил. до стріпну́ти. Вона кокетливо стріпонула волоссям (Шовк., Інженери, 1948, 340); Франко слухав, мрійними, холоднуватими очима дивився перед себе. Словник української мови в 11 томах