1. Орфографічний словник української мови

стуготіння

стуготі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стуготіння — СТУГОТІ́ННЯ, я, с. Те саме, що стугоні́ння. Крізь суцільне стуготіння чути, як розмірена, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б'ють німецькі самоходи (О. Гончар); Рев і стуготіння зростали, дужчали і все котилися вперед, в небо, в ліс, і розлягалися по долині (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  2. стуготіння — -я, с. Те саме, що стугоніння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стуготіння — СТУГОТІ́ННЯ, я, с. Те саме, що стугоні́ння. Крізь суцільне стуготіння чути, як розмірена, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б’ють німецькі самоходи (Гончар, І, 1954, 334); Рев і стуготіння зростали, дужчали і все котилися вперед, в небо... Словник української мови в 11 томах