стуготіння
СТУГОТІ́ННЯ, я, с.
Те саме, що стугоні́ння.
Крізь суцільне стуготіння чути, як розмірена, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б'ють німецькі самоходи (О. Гончар);
Рев і стуготіння зростали, дужчали і все котилися вперед, в небо, в ліс, і розлягалися по долині (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стуготіння — стуготі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- стуготіння — -я, с. Те саме, що стугоніння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стуготіння — СТУГОТІ́ННЯ, я, с. Те саме, що стугоні́ння. Крізь суцільне стуготіння чути, як розмірена, з нещадною невтомністю працюючих верстатів, б’ють німецькі самоходи (Гончар, І, 1954, 334); Рев і стуготіння зростали, дужчали і все котилися вперед, в небо... Словник української мови в 11 томах