1. Орфографічний словник української мови

стулець

сту́лець

іменник чоловічого роду

стілець

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стулець — Стілець, дзиґлик, див. сидіння Словник чужослів Павло Штепа
  2. стулець — СТУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., розм. Те саме, що стіле́ць. Вподовж стіни стоїть довгий диван, біля його стіл і декілька стульців (Панас Мирний); – Заходжу вранці до Андрія. В його якась жінка з села, селянка. Сидить на стульці, руки на грудях склала, заплакана (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. стулець — -льця, ч., розм. Те саме, що стілець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стулець — СТУ́ЛЕЦЬ, льця, ч., розм. Те саме, що стіле́ць. Вподовж стіни стоїть довгий диван, біля його стіл і декілька стульців (Мирний, V, 1955, 219); — Заходжу вранці до Андрія. В його якась жінка з села, селянка. Сидить на стульці, руки на грудях склала, заплакана (Вас., II, 1959, 101). Словник української мови в 11 томах