стурбований

Значення в інших словниках

1. стурбований — Стривожений, занепокоєний, схвильований, п! ЗАКЛОПОТАНИЙ. Словник синонімів Караванського
2. стурбований — див. схвильований Словник синонімів Вусика
3. стурбований — СТУРБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до стурбува́ти. – Приступаю до зарядки, Герасиме Петровичу, – відповів Андрій, стурбований несподіваною появою бригадира (О. Гуреїв); Зайшов батько. Я відразу побачив, що він чимсь стурбований (Ю. Збанацький). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
4. стурбований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до стурбувати. 2》 у знач. прикм. Який перебуває в стані неспокою, тривоги; схвильований. || Який виражає неспокій, тривогу, хвилювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стурбований — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
6. стурбований — Стурбо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. стурбований — СТУРБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до стурбува́ти. — Приступаю до зарядки, Герасиме Петровичу, — відповів Андрій, стурбований несподіваною появою бригадира (Гур., Новели, 1951, 77); Зайшов батько. Я відразу побачив, що він чимсь стурбований (Збан. Словник української мови в 11 томах