1. Орфографічний словник української мови

сумуючий

суму́ючий

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумуючий — СУМУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який сумує. Втіхи, надій принеси хоть краплиночку, Виклич життя нове в серці сумуючім! (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
  2. сумуючий — СУМУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до сумува́ти; // У знач. прикм. Втіхи, надій принеси хоть краплиночку, Виклич життя нове в серці сумуючім! (Граб., І, 1959, 379). Словник української мови в 11 томах