1. Орфографічний словник української мови

сундук

сунду́к

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сундук — Скриня, скриньчина Словник чужослів Павло Штепа
  2. сундук — СУНДУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що скри́ня. – Якийсь чоловік, чорний, високий, правиться коло сундука з грішми (Панас Мирний); До Харкова під'їжджали вночі. Улас, присівши на сундуці, з острахом вглядався у море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. сундук — -а, ч., розм. Те саме, що скриня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сундук — СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. сундук — СУНДУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що скри́ня. — Якийсь чоловік, чорний, високий, правиться коло сундука з грішми (Мирний, IV, 1955, 189); До Харкова під’їжджали вночі. Улас, присівши на сундуці, з острахом вглядався у море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Тют., Вир, 1964, 53). Словник української мови в 11 томах