сундук

Значення в інших словниках

1. сундук — сунду́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. сундук — СУНДУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що скри́ня. – Якийсь чоловік, чорний, високий, правиться коло сундука з грішми (Панас Мирний); До Харкова під'їжджали вночі. Улас, присівши на сундуці, з острахом вглядався у море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
3. сундук — -а, ч., розм. Те саме, що скриня. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сундук — СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал. Словник синонімів української мови
5. сундук — СУНДУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що скри́ня. — Якийсь чоловік, чорний, високий, правиться коло сундука з грішми (Мирний, IV, 1955, 189); До Харкова під’їжджали вночі. Улас, присівши на сундуці, з острахом вглядався у море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Тют., Вир, 1964, 53). Словник української мови в 11 томах