супутниця
супу́тниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супутниця — СУПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до супу́тник 1, 2. Моя супутниця до того знесилилась, що майже звисала на моїй руці, і ми рухались дуже поволі (О. Гуреїв); – Розшукай того, що стріляв з-за дерева! .. Тоді я .. прийду до тебе і скрізь буду твоєю супутницею... (О. Словник української мови у 20 томах
- супутниця — -і. Жін. до супутник 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- супутниця — СУПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до супу́тник 1, 2. Моя супутниця до того знесилилась, що майже звисала на моїй руці, і ми рухались дуже поволі (Гур., Друзі.., 1959, 22); — Розшукай того, що стріляв з-за дерева!..Тоді я.. Словник української мови в 11 томах