супірниця

супі́рниця

іменник жіночого роду, істота

суперниця

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супірниця — СУПІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до супі́рник. Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супірниць (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. супірниця — -і, діал. Жін. до супірник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. супірниця — СУПІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до суп́ірник. Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супірниць (Фр., І, 1955, 83). Словник української мови в 11 томах