1. Словник української мови в 11 томах

супірниця

СУПІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до суп́ірник.

Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супірниць (Фр., І, 1955, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супірниця — супі́рниця іменник жіночого роду, істота суперниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. супірниця — СУПІ́РНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до супі́рник. Зареготалися ріпники, що купою стояли на вулиці і слухали сеї голосної розмови двох супірниць (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. супірниця — -і, діал. Жін. до супірник. Великий тлумачний словник сучасної мови