1. Орфографічний словник української мови

суровий

суро́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суровий — На відміну від загальновідомого суворий (вимогливий, непохитний, непривітний тощо), вживається в значенні "грубий, небілений, сировий" (про тканину, нитки): сурове полотно. Літературне слововживання
  2. Суровий — Суворий Неправильно-правильно
  3. суровий — СУРО́ВИЙ, а, е. Грубий, небілений (про тканину, нитки); сировий. Вона щороку мочила коноплі, стоячи пізньої осені по пояс у холодній воді річки Сухий Ташлик, білила сурове полотно, шила сорочки й штанці дітям (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. суровий — -а, -е. Грубий, небілений (про тканину, нитки); сировий. || Пошитий, вигот. з грубого, небіленого полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. суровий — СУРО́ВИЙ, а, е. Грубий, небілений (про тканину, нитки); сировий. Вона щороку мочила коноплі, стоячи пізньої осені по пояс у холодній воді річки Сухий Ташлик, білила сурове полотно, шила сорочки й штанці дітям (Мас., Роман.. Словник української мови в 11 томах
  6. суровий — Суровий, -а, -е Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс. Словник української мови Грінченка