1. Орфографічний словник української мови

суслін

суслі́н

іменник чоловічого роду

купка складених на полі снопів жита, льону і т. ін

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суслін — СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12–14 штук для сушіння і достигання насіння (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. суслін — -лона, ч., рідко. Те саме, що бабка VII. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суслін — СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12-14 штук для сушіння і достигання насіння (Ол. та ефір. культ., 1956, 224). Словник української мови в 11 томах