суслін

суслі́н

она, ч., рідко.

Те саме, що бабка VII.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суслін — суслі́н іменник чоловічого роду купка складених на полі снопів жита, льону і т. ін рідко Орфографічний словник української мови
  2. суслін — СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12–14 штук для сушіння і достигання насіння (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. суслін — СУСЛІ́Н, ло́на, ч., рідко. Те саме, що ба́бка⁷. На току снопи [кунжуту] розставляють у суслони по 12-14 штук для сушіння і достигання насіння (Ол. та ефір. культ., 1956, 224). Словник української мови в 11 томах