суспіль

Значення в інших словниках

1. суспіль — присл. 1》 По всій поверхні; суцільно. 2》 Поряд, поруч. 3》 у знач. прикм., з оруд. в. та прикм. "з". Указує на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; біля, поряд, поруч. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. суспіль — СУ́СПІЛЬ, присл. 1. По всій поверхні; суцільно. Усі села суспіль ніби залиті старими садками (І. Нечуй-Левицький); А по всій могилі – бур'ян – не суспіль, а острівками: буркун і катран, які до середини літа вигорають майже до чорноти, а також дрок... Словник української мови у 20 томах
3. суспіль — I. ПО́РЯД (в одному ряді, на одній лінії, на однаковому рівні), РЯ́ДОМ, РЯДКО́М, ВРЯД (УРЯ́Д), О́БРУЧ розм. рідше, СУ́СПІЛЬ розм., ПО́МІЖ діал.; ПО́КОТОМ (на землі, на підлозі). Словник синонімів української мови
4. суспіль — Су́спіль, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. суспіль — СУ́СПІЛЬ, присл. 1. По всій поверхні; суцільно. Усі села суспіль ніби залиті старими садками (Н.-Лев., II, 1956, 27). 2. Поряд, поруч. Їхні хати стояли суспіль. 3. у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. Словник української мови в 11 томах
6. суспіль — Суспіль нар. 1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю. Волч. у. 2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка