сутяга

сутя́га

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутяга — див. ябеда Словник синонімів Вусика
  2. сутяга — Позивайло Словник чужослів Павло Штепа
  3. сутяга — СУТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутя́жник, сутя́жниця. Був колись чолов'яга, а тепер сутяга (прислів'я); – Уже те добре, що не де-небудь, а в палаці пана пропивають нашу землю мирові посередники. Хоч буде за що вчепитися... – Бачиш, суди вже й діда привчать сутягою стати (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. сутяга — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутяжник, сутяжниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сутяга — СУТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутя́жник, сутя́жниця. Був колись чолов’яга, а тепер сутяга (Укр.. присл.., 1963, 137); — Уже те добре, що не де-небудь, а в палаці пана пропивають нашу землю мирові посередники. Словник української мови в 11 томах