1. Словник української мови в 11 томах

сутяга

СУТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутя́жник, сутя́жниця.

Був колись чолов’яга, а тепер сутяга (Укр.. присл.., 1963, 137);

— Уже те добре, що не де-небудь, а в палаці пана пропивають нашу землю мирові посередники. Хоч буде за що вчепитися… — Бачиш, суди вже й діда привчать сутягою стати (Стельмах, Хліб.., 1959, 250).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутяга — сутя́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сутяга — див. ябеда Словник синонімів Вусика
  3. сутяга — Позивайло Словник чужослів Павло Штепа
  4. сутяга — СУТЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутя́жник, сутя́жниця. Був колись чолов'яга, а тепер сутяга (прислів'я); – Уже те добре, що не де-небудь, а в палаці пана пропивають нашу землю мирові посередники. Хоч буде за що вчепитися... – Бачиш, суди вже й діда привчать сутягою стати (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. сутяга — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутяжник, сутяжниця. Великий тлумачний словник сучасної мови