суфій

суфі́й

іменник чоловічого роду, істота

послідовник, прихильник суфізму

рел.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суфій — СУФІ́Й, я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму. Світ, на думку суфіїв, виплив з Бога, він є еманація божества, і, дарма що здається він різноманітним і неоднаковим, тая неоднаковість є тільки привид, ілюзія (А. Кримський); – Мехмед-паша суфій, а суфії засуджують усі втіхи (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. суфій — -я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. суфій — СУФІ́Й, я, ч., рел. Послідовник, прихильник суфізму. Світ, на думку суфіїв, виплив з бога, він є еманація божества, і, дарма що здається він різноманітним і неоднаковим, тая неоднаковість є тільки привид, ілюзія (Крим., Вибр., 1965, 262). Словник української мови в 11 томах