суєтний

Значення в інших словниках

1. суєтний — СУ́ЄТНИЙ, а, е. Який не має цінності, неважливий; мізерний; марний. Людина єсьм... мене гнітуть слаботи; Я чую їх, не сила ж утекти; Нікчемні мрії, суєтні турботи Скули кругом, мов ретязем кати (П. Словник української мови у 20 томах
2. суєтний — -а, -е. Який не має цінності; мізерний, неважливий; марний. || Сповнений дріб'язкових інтересів, турбот тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. суєтний — МА́РНИЙ (який не має справжньої цінності), СУ́ЄТНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ (про життя тощо). Сей непотрібний продукт (земний віск) причинює немало марної праці, бо треба ж вибирати його з ям і відкидати набік (І. Франко); Людина єсьм... Словник синонімів української мови
4. суєтний — СУ́ЄТНИЙ, а, е. Який не має цінності; мізерний, неважливий; марний. Людина єсьм… мене гнітуть слаботи; Я чую їх, не сила ж утекти; Нікчемні мрії, суєтні турботи Скули кругом, мов ретязем кати (Граб. Словник української мови в 11 томах