ськання

ська́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ськання — СЬКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ська́ти і ська́тися. [Шкандибиха:] Свекрусі може б коли і в голову треба заглянути, – дарма! Хай свекруху хоч і нужа з'їсть! [Карпо:] То я її, мамо, піду покличу, щоб піськала [поськала] вам. Словник української мови у 20 томах
  2. ськання — -я, с., розм. Дія за знач. ськати і ськатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ськання — СЬКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ська́ти і ська́тися. [Шкандибиха:] Свекрусі може б коли і в голову треба заглянути, — дарма! Хай свекруху хоч і нужа з’їсть! [Карпо:] То я її, мамо, піду покличу, щоб піськала [поськала] вам. Словник української мови в 11 томах
  4. ськання — Ська́ння, -ня с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82. Словник української мови Грінченка