сяння

ся́ння

іменник середнього роду

сяяння

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сяння — -я, с., заст. Дія і стан за знач. сяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сяння — СЯ́ННЯ, я, с., заст. Дія і стан за знач. ся́ти. Повний місяць ясний про згасання Не гада серед пишного сяння (Б. Грінченко); О зорі-очі! Я при сянні вашім Не раз блукав самотній уночі (В. Самійленко). Словник української мови у 20 томах
  3. сяння — СЯ́ННЯ, я, с., заст. Дія і стан за знач. ся́ти. Повний місяць ясний про згасання Не гада серед пишного сяння (Гр., І, 1963, 125); О зорі-очі! Я при сянні вашім Не раз блукав самотній уночі (Сам., І, 1958, 81). Словник української мови в 11 томах
  4. сяння — Сяння, -ня с. Сіяніе. Словник української мови Грінченка